Розміщення реклами тут - +380 (98) 607 99 77
» » » Історик розповів про одну з найдавніших площ Ужгорода

Історик розповів про одну з найдавніших площ Ужгорода


Де знаходиться серце Ужгорода? Ні, не на площі Поштовій неподалік від мерії. Мова йде про душу міста, яку насправді ніхто не бачить, але енергію відчувають усі.
Так, це історична частина столиці Закарпаття і сучасна площа Корятовича. Де ж можна почути всі новини, де можна зустріти давнього друга, де можна купити найбільше продуктів, вирощених руками наших земляків. Звісно, що на ринку. Власне торгівля на Корятовича кипіла з давніх часів. Недарма її «останки» залишилися до сьогодні і Зелений ринок насправді такий же древній, як і сам Ужгород, повідомив Закарпатпост.

А чи відомо вам, що площа у різні часи мала кілька назв, однією з яких була Галькова. І назвали її так не на честь якоїсь Галі, а через те, що колись вона була вкрита щебенем, або, як кажуть на Закарпатті, галькою.

Отже, здійснимо екскурс у минуле. І допоможе нам історик Йосип Кобаль.

У своїй книзі «Ужгород відомий і невідомий» він детально описує, як перероджувалася площа, яких зазнавала змін у різні періоди.

«Із 1380 року Ужгород, завдяки старанням його володарів – родини Другетів – отримав від короля Угорщини з династії Анжу Людовика І Великого право на проведення щотижневого ярмарку, котрий припадав на четвер. Цей ярмарок став традиційним і проводився у місті аж до радянсь-ких часів. На початку ХV століття у травні в Ужгороді проводився вже і загальнодержавний, або Великий ярмарок. Пізніше кількість великих ярмарків зросла до шести, а наприкінці 1780 року імператриця Марія-Терезія спеціальним наказом надала місту право проводити ще два загальнодержавні ярмарки: на день святого Георгія і напередодні дня Катерини (24-25 листопада).

Таким чином, Ужгород у минулому мав вісім великих ярмарків і кілька тижневих (звичайний – у понеділок, традиційний – у четвер і свинний – у середу). Звичайно, не всі ярмарки проводилися на цій площі, проте найдавніші, як свідчать письмові джерела, проходили саме тут. Не дивно, що у ХVІІ столітті одна з вулиць (частина площі) так і називалася – Ринковою. Коли у 1691 році описали жителів міста, то на Ринковій вулиці конскріптори зафіксували всього вісім будинків з одного боку. Її мешканці, за винятком двох, були вільними міщанами. Інша, більша частина площі, власне і служила місцем проведення ярмарків», – запевняє місцевий історик.

Ці ж події, що стосуються періоду Дугетів (1317-1691) та площі Корятовича, описує й інший дослідник Роман Офіцинський у книзі «Екскурсії Ужгородом».

«Площа Корятовича, в минулому Галькова, є найдавнішою в Ужгороді. Це – головна його торговиця у середньовіччі, – наголошує пан Роман. – Від площі Корятовича відходило декілька вулиць, про які йдеться у одному з найдетальніших інвентаризаційних описів міста 1691 року. На вулиці Вовняній (нині Духновича), яка вела до вулиці Замкової (Капітульної), проживали переважно ремісники і дворяни. Назву вулиця отримала від вовняних ярмарків, які там проводилися від середньовіччя аж до першої половини ХХ століття. Інша вулиця – Ринкова – у ХVІІ столітті вважалася частиною сучасної Корятовича».

Також, за його словами, у 1567 році в Ужгороді взагалі нараховувалося всього 38 дворів і населення складало 200-300 осіб без урахування замкового гарнізону.

Крім того, Йосип Кобаль вважає, що до початку 1860-х років (а неофіційно – й пізніше) частину площі Корятовича називали Гальковою. Вона прилягала до лівого берега Малого Ужа й дорожнє полотно замість звичного сьогодні асфальту чи бруківки було зі щебеню, який наносила туди вода. скачать dle 12.0




ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.


«    Квітень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30