Розміщення реклами тут - +380 (98) 607 99 77

Як довірливих закарпаток «розводять» на сайтах знайомств: декілька історій з життя

O tempora, o mores! Дослівно цей відомий вислів з латинської перекладається: «О часи, о звичаї!». Сказав його давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ та літератор Цицерон. Цей вислів досі є актуальним і якнайкраще відображає ситуацію з інтернет-знайомствами.

Раніше люди знайомилися виключно під час особистих зустрічей, не важливо, де це відбувалося: в гостях у друзів, громадському транспорті, в потязі, театрі, парку чи в черзі за молоком. Знаходили свою другу половинку, просто випадково зачепивши її, ідучи вулицею. Звичайно, цей спосіб знайомств трапляється й сьогодні, але вкрай рідко. Нині дедалі більшу популярність завойовують інтернет-знайомства (за допомогою сайтів знайомств і соціальних мереж). Та чи можна там знайти щастя? Малоймовірно. Чому? – здивується необізнаний читач. Адже в силу Інтернету вірять усі, ну майже всі.

Далеко не кожен зареєстрованих на сайті знайомств користувач переслідує благу мету: познайомитися з хлопцем чи дівчиною для початку стосунків і подальшого створення сім’ї. Більшу частину жертв невдалих інтернет-знайомств становлять жінки, хоча й представники сильної статі не застраховані від такого «щастя». Не секрет, що більшість чоловіків шукають на подібних сайтах можливість інтимного зв’язку, а жінки – любовних стосунків та створення затишного родинного гніздечка. І мало хто з них знайде те, що шукав. Замість омріяного й очікуваного щастя спіткає розчарування, а дехто стане жертвою шахраїв. Розповімо декілька історій, які трапилися з нашими земляками.

Час альфонсів

Тих, хто за рахунок інших хоче вирішити або покращити свої житлові та фінансові проблеми, на сайтах знайомств чимало. Це стосується і жінок, і чоловіків. 40-річна Оксана з Ужгорода проживає сама у двокімнатній квартирі з усіма вигодами. Батьки померли, з чоловіком розлучилася, бо пиячив. Працює в «бабському» колективі – вчителем. Вирішила знайти жіноче щастя на сайті знайомств. Зареєструвалася, заповнила анкету, розмістила декілька фотографій. Чоловіки з різних куточків області та України почали розсипатися в компліментах, писати листи. Мало хто з них розповідав про себе, натомість їй адресували все нові запитання, намагаючись витягнути якомога більше інформації: де і з ким проживає, скільки заробляє, чи дружить із сусідам, хто є її друзями. Відповідала чесно й коректно – педагог же ж. Через певний час листування пропонувала зустрітися. Та кавалери не поспішали і щоразу вигадували причини: то термінове відрядження, то хвороба звалилася. Деякі по-англійськи припиняли спілкування або видаляли свої профілі. Однак жінка не втрачала надії, що одне зі знайомств обов’язково переросте в реальні стосунки й закінчиться створенням сім’ї, тому багато часу проводила на сайтах. Хоча вона не розуміла і була обурена, що хлопці від 20 до 30 років готові лягти в ліжко із жінкою, яка їм годиться у матері, за гроші. 47-річний ужгородець Віктор запевняв, що хоче створити сім’ю, працює, матеріальних і житлових проблем не має. Та під час зустрічі з’ясувалося, що не може пригостити її кавою, бо гроші забув удома, взутий у кросівки на босу ногу, бо не має за що купити шкарпетки, а футболка не випрана і вся в дірках, бо стара мати не дає пенсію на нову. Але ж ви не подумайте, що він якийсь не такий, адже працює сторожем, ходить на роботу чотири рази на місяць, у вільний час відпочиває. Роботодавець поганий, бо платить мало, а на іншу роботу Віктор не йде, тому що його хребет болить. Почав плакати, проситися до Оксани жити, обіцяв усе робити, клявся в любові. Та жінка не повірила. Вирішила, що краще самій жити, ніж мати в хаті такого альфонса.

Обережно: шахраї!

Шахраїв на цих сайтах більше, як грибів у карпатських лісах. І кожен шукає свою жертву, вдаючись до різних схем та методів. Спочатку входять у довіру, намагаються закохати в себе, а потім розводять на гроші. Найпоширеніше: поїхав/поїхала в іншу країну (на відпочинок, у справах), де вкрали гроші, документи, квитки, і просить перерахувати кошти на банківську картку. Обіцяє віддати, як тільки повернеться додому. Або вигадують історію з процесом розлучення, поділом майна – треба гроші на оформлення документів. Чи дитина захворіла і потрібна термінова операція. Довірливі та побожні люди ведуться. Мені відомий випадок, коли жінка перерахувала протягом місяця на картку незнайомця 25 тисяч гривень! Коли зрозуміла, що її ошукали, було пізно – віртуальний коханий видалив свій профіль. І шукай вітру в полі. А один хлопець настільки закохався у віртуальну красуню, що кожного тижня надсилав їй по 500 гривень для поповнення телефону. Що ж порадити в таких випадках? Аби не стати жертвою липких на руку аферистів, не треба боятися бути недовірливим. Краще не отримати нічого від «добреньких» знайомих, стати «дурепою», ніж потім залишитися з носом. До поради «береженого і Бог береже» варто дослухатися. Підтвердженням цього є історія перечинки Нелі (з етичних міркувань ім’я змінено).

Вона познайомилася з таким собі Борисом, який народився в Одесі, а тепер живе в Німеччині і працює керуючим стоматологічної клініки. Писав, що хоче створити сім’ю тільки з українкою, бо в європейських жінках розчарувався. Попросив електронну адресу, мовляв, хоче фото надіслати, а сайт не приймає об’ємні й у великій кількості. Повірила. Майже щодня Борис писав листи, супроводжуючи їх десятком фотографій зі свого дозвілля. Мовляв, дивись, який я багатий, у мене все є, тільки тебе не вистачає. Казав, що про неї розповів своїм друзям, вони схвалили його вибір: ви створені одне для одного. Коханій вирішив зробити подарунок – смартфон. Попросив номер телефону, поштову адресу, аби якомога швидше надіслати, бо в Україну приїде лише за два місяці. Усе написане Неля сприйняла за чисту монету. Через два дні на її електронну пошту та мобільний надійшло повідомлення, що за доставку телефону вона має сплатити таку-то суму кур’єрській службі. І тут спрацювала жіноча інтуїція: це чистої води афера. Написала про це кавалеру. Він розлютився, звинувативши її в грубості, безпідставних звинуваченнях, сто разів казав, що кохає її і вирішив зробити подарунок, але такі умови служби. «У коробочку я поклав 50 євро, цих грошей буде більш ніж достатньо на ці витрати», – відповів. Чому не надіслав поштою? Бо хотів, аби швидше й надійніше. І відтоді пропав – ні слуху ні духу.

І хто ще там?

Є чимало й таких користувачів, які займаються мережевим маркетингом і з піною в роті доводять іншим, що досягли успіху, стали багатими, відпочивають на Карибах завдяки цій справі. Для переконливості виставляють фото біля котеджу, шикарного авто. І ласкаво просять до своєї команди. Є тут і «роботи», психологічно неврівноважені, маніяки, сексуально заклопотані, які шукають розваг. Це і чоловіки, і жінки, і подружні пари. А також люди, які вдають із себе успішних бізнесменів, а насправді є мийниками машин чи й, поготів, не мають роботи. Цікаво, коли працюють? Бо ж сидять на сайтах чи не цілодобово. І так заграються, що втрачають свою ідентичність і не усвідомлюють, де справжня реальність, а де віртуальна.

Що робити?

Можна бити у всі дзвони й казати: сайти знайомств не те місце, де порядна людина з благими намірами може знайти щастя, але хтось знайдеться і розповість: недавно по телевізору показували та в Інтернеті писали, що сирота Маря з тупикового села познайомилася на сайті із багачем з Америки (як варіант, для прикладу наводиться якась європейська країна) і тепер живе собі як у Бога за пазухою. Так, є такі випадки, але вони поодинокі. Та правди ніде діти: вище описані ситуації домінують. Як не стати жертвою користувачів сайтів знайомств? Бути пильним, не видавати багато інформації незнайомим. А ще звернути увагу, що тривале проведення часу в Інтернеті здатне призвести до замкнутості, депресії, і навіть неврозу.

Тетяна ГРИЦИЩУК, «Карпатський об’єктив»





Коментарі

Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.