В салон краси Vip Spa оголошується набір майстер манікюру/педікюру! Ми чекаємо саме на Вас! Дзвоніть :0503727228/0976654124. Розміщення реклами та оголошень на порталі. Тел.: 096 060 3311.
» » » Традиції святкування зимових свят на Хустщині

Традиції святкування зимових свят на Хустщині

Традиції святкування зимових свят на Хустщині

 

Новий рік  та Різдво багаті на звичаї. Особливо багатими на обряди в нашому краї є старий  новий рік, свято, яке не відзначається майже більше ніде у світі. Тож як святкують його зараз наші земляки та як відзначали колись?

У Ізі досі популярним є гужовий транспорт

Святкування у  столиці лозоплетіння починається з Різдва. У цей час ще на святий вечір, уже на обід починають ходити  колядувати маленькі хлопчики. Ворота при цьому у сіх господарів повинні бути відчиненими, бо  не впустити колядника у селі вважається ганьбою.

Увечері ж 6 січня починають ходити ватаги з бетлегемами. Однак найбільш автентично ізяни відзначають Старий новий рік. До речі, тільки в Ізі колядники з плетеним кошиком збирають у селі гроші для храму.

– Дівчата Василя чекають найбільше в році, до них у гості навідуються парубки, які планують одружитися. У цю ніч у населеному пункті майже не припиняється спів. Із вечора до ранку колядують. Хоч зараз майже в кожному дворі автомобілі, для вечора на Маланку ізяни знаходять коней та вози. Як тварин, так і транспортні засоби прикрашають. Коней оздоблюють китицями, панчохами, на вози ставлять  джерги – домоткані килимки. І тільки так  віз із молоддю вирушає у великі мандри, – розповідає газеті "Наш Хуст” начальник управління культури Хустської РДА Світлана Дзяпко. – Для колядування беруть із собою й музик.

Цікаво, що у древній традиції є один неординарний нюанс. Якщо дівчина бажає приймати колядників, а в майбутньому – сватів, вона вмикає світло і запускає ватагу в хату, якщо ж ні, то не вмикає електрику і не виходить стрічати гостей. У такому разі розлючені парубки можуть зняти у норовливої красуні ворота, поламати огорожу. До слова, у помешканні господарів колядники засиджуються недовго, аби встигнути до ранку обійти усіх дівчат.

Боронявський міфічний дракон

Образ Шарханая (з угорської – Дракона) відомий чи не в усіх народів світу. Хоча насправді казкової тварини й не існує, але в давнину люди наділяли змієвидну істоту унікальними здібностями – відроджуватися з попелу, видихати полум’я, творити дива. Крім того, дракон завжди вважався символом благополуччя, багатства та процвітання. Можливо, саме тому у селі Бороняво, що на Хустщині з дідів-прадідів аж до сьогодні заведено на Різдвяні свята ходити колядувати разом з милим добрим саморобним фантастичним персонажем.

– Крім традиційних колядок, відомих у всій області, у нас є свої, унікальні, старовинні, з цікавим змістом  та автентичною музикою. Супроводжує ж колектив у «мандрівках» селом ручний дракон – Шархань. Це чудернацьке створіння завезене в село монахами. Як саме – ніхто вже не пам’ятає. Проте істота живе на Хустщині до сьогодні. Майструють змія з дерев’яних рейок, які мають витягатися при натисканні на велику відстань, голову ж «тваринки» причепурють яскравою кольоровою тканиною (або папером) та блискучим новорічним серпантином. У відкритий рот «різдвяного друга» можна класти гроші, яблука, тістечка, солодощі. Химерна істота може й віддячити, «полизавши» ґаздиню язичком-китицею, – каже керівник Хустського народного театру Наталія Щадей.

До речі, щоб «водити» дракона, потрібно мати неабияку фізичну силу, бо керувати унікальною вертепною конструкцією непросто. При цьому, той хто тримає «хвіст» істоти, повинен ще й співати, жартувати, маневрувати «підопічним».

– Раніше Шархань допомагав юнакам освідчитись у коханні. Якщо парубкові подобалась дівчина, він брав друзів і йшов до неї колядувати. У гості навідувався 6 січня, після заходу сонця. Наспівуючи релігійних мотивів парубок мав при всіх родичах коханої кілька разів торкнутися язиком дракона одежі чи рук своєї обраниці. Таким чином батько майбутньої нареченої пересвідчувався у серйозності намірів «потенційного зятя» і знав, що після закінчення зимових свят потрібно чекати сватів, – ділиться знаннями пані Наталія. – При цьому символічному «залицянні» дракон мав головою ще й кланятись дівчині. Цікаво, що у попередні роки у селі було багато Шарханів, наразі віншують переважно з одним і тільки на Святвечір. Ходити з дранкончиком мають право тільки неодружені юнаки, при цьому вони не одягають маскарадних костюмів, не виконують знайомих у нашому регіоні вертепних ролей, проте фольклорний колектив завжди супроводжують троїсті музики з баяном.

Важливо, що вперше на Закарпатті Шархань згадується у писемних джерелах XVII-XVIII сторіч у історичних книжках Степана Теслевця. Та зі слів мешканців Бороняви їхній дракон набагато старший, адже перша письмова згадка про село датована 1389 роком. Та й традицій, пов’язаних із диво-змієм у населеному пункті чимало… По-перше, «вигулюють» Шарханя тільки хлопці, і йдуть із ним колядувати тільки у ті оселі, де є дівчина шлюбного віку (від 16 років). Загалом у ватазі віншувальників може бути і 20, і 30 парубків. У гостях «затримуються» недовго», хвилин 20-30. Першою піснею, яку співають у господарів – «Радість нам ся являє».  Загалом колектив виконує в одній оселі 5-6 різдвяних композицій. Крім того, разом із гуртом хлопців ходить «бесагар» – тобто, чоловік із торбою, у яку в кожному домі ґазда кладе наїдки та вино для щедрувальників.

Між іншим, міфічна істота, що використовується ще й як музичний інструмент при колядуванні, може мати як одну, так і три голови. Крім того, фантастична рептилія мешканців Бороняви не зла, а добра, мудра, лагідна. Її  пурпурові язики символізують полум’я родинного багаття і служать ніби оберегом мешканцям села від різних лих.

Втрачені велятинські традиції і мудрість предків

Слід зазначити, що колись Шархань був популярним і у Велятині. Наразі, зі слів провідного бібліотекар Хустської районної бібліотеки Оксани Фанти, про змія  хоч і пам’ятають, але ним  не користуються.

– Старожили пригадують, як хлопці навідувалися в гості до дівчат на виданні з диво-змієм. Він був таким же, як у Бороняві. Та й традиції теж майже збігалися. Єдине, що велятинські кмітливі леґіні намагалися під час візиту до майбутньої нареченої закинути Шарханя у найвіддаленіших куток оселі. Таким чином вони перевіряли, яка дівчина ґаздиня – чи чисто в хаті, чи є в кутках павутина. А ще в ті часи дерев’яних підлог і паркетів хоч і не було, але в будинках перед святами прибирали і всюди мав бути порядок. Тож парубки умудрялися перевірити, чи вміє молодиця утримувати в хаті  чистоту. Під час колядування від них буцімто щось падало і закочувалося під ліжко. Якщо булр брудно, таку дівчину заміж не брали, – розповідає пані оксанпа.

До речі, на Різдво, Старий новий рік та Водощі худобина мала бути ситою, бо за повір’ям у ті дні небо відкривалося і тварини могли поскаржитись не господарів.

Цікаво, що колядники у Велятині діляться на групи: звіздарі – хлопчики 8-12років та старші парубки – бетлегемагші, які навідуються в гості до односельців групами по п’ять осіб, серед яких є костюмовані персонажі – ангели, пастухи, чорт.

У Заброді не пригостити колядників – ганьба, а в Криві лякати дерева – до урожаю

Незвичні звичаї має й Забрідь. Хоч релігійні пісні там співають тож, що і в інших населених пунктах,зате пригощають гостей по-царськи.

– Стіл має бути завжди  накритим, – наголошує методист районної бібліотеки для дітей Анна Худа. – кожного. Хто заходить до хати потрібно почастувати. Не  нагодувати колядника означає виявити до нього неповагу, або показати  власну бідність. На святий вечір колядують усю ніч. – Ходять і в масках, і з Вертепом. Є одна особлива колядка «Ой, дай, Боже, віншування»,  її співають під хатою. А в Драгові,  приміром, починають колядувати ще від воріт.

Надзвичайно колоритним є Старий новий рік у Криві. Там у казкову ніч ґазди йдуть у сад із сокирами,  аби серйозно поговорити із деревами.

– Увечері на Маланку господар оглядає усі насадження, – каже місцевий мешканець Іван Продан. – Він підходить до кожного дерева, тричі б’є по стовбуру тупим боком сокири і каже «Якщо не будеш родити – вирубаю». Так робили  в селі ще за діда-прадіда. Так лякають дерева й зараз. І врожаї у всіх досить хороші. Природа жива,,рослини все розуміють і починають інтенсивно плодоносити. Досі багато хто з жінок розмовляє з квітами. І  це – нормально.

Є ще у Криві й досить незвичайний обряд гадань. У оберемок сіна уся родина кладе горіхи і по черзі кожен витягає по горішкові. Якщо попадеться здоровий – людина не хворітиме протягом наступного року, якщо чорний – власника ждуть недуги. І все ж, для безпеки, аби відігнати злі сили та хвороби, кожна господиня під скатерть зі святковими наїдками кладе зубок часнику.

А ще на Василя у селі колядують тим дівчатам, на яких планують одружуватися. Якщо хлопців батьки не запускають до хати, парубки знімають ворота і можуть віднести їх за кілька кілометрів від хати. Дехто потім шукає огорожу тижнями.

Є свої не менш цікаві традиції і в інших населених пунктах. І добре, що у Закарпатті до сьогоднішнього дня зберігається багата й неординарна автентика свят та народних звичаїв. Вони – безцінні. І нашим завданням є не тільки зберегти, але й примножити ці нетлінні скарби.

Марина АЛДОН

 

скачать dle 12.0
ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Додати коментар
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:

  • bowtiesmilelaughingblushsmileyrelaxedsmirk
    heart_eyeskissing_heartkissing_closed_eyesflushedrelievedsatisfiedgrin
    winkstuck_out_tongue_winking_eyestuck_out_tongue_closed_eyesgrinningkissingstuck_out_tonguesleeping
    worriedfrowninganguishedopen_mouthgrimacingconfusedhushed
    expressionlessunamusedsweat_smilesweatdisappointed_relievedwearypensive
    disappointedconfoundedfearfulcold_sweatperseverecrysob
    joyastonishedscreamtired_faceangryragetriumph
    sleepyyummasksunglassesdizzy_faceimpsmiling_imp
    neutral_faceno_mouthinnocent
Введіть код:
ПОПУЛЯРНЕ / КОМЕНТАРІ
  1. Допоможіть знайти: поліція розшукує жінку, яка зникла на Хустщині (ФОТО)
  2. В страшній ДТП на Закарпатті загинула матір, двоє її дітей та ще один пасажир – на дообстеженні (+ФОТО)
  3. У Хусті 23-річний водій "Мазди" збив пішохода, який вибіг під колеса авто: 61-чоловік помер у лікарні (ФОТО)
  4. Журналісти: помешкання закарпатського контрабандиста "Докі" нагадує фортифікаційні споруди зі спостережними вежами
  5. Автобус Прага-Ужгород потрапив у смертельне ДТП (+ФОТО)


«    Грудень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031